Наближається до завершення перша каденція ректорства жінки, яка за п’ять років змінила Луцький національний технічний університет до невпізнання, трансформувала його в потужний осередок можливостей та натхнення. Звісно ж, йде про доктора економічних наук, професора, ректора університету Ірину Вахович.
Протягом 2020-2025 років на абсолютно новий рівень вийшли якість освіти та міжнародні можливості; стабілізувалося фінансово-господарське становище; відбулося залучення додаткових інвестицій у розвиток університету та оптимізувалося їх використання; здійснено комплексну модернізацію інфраструктури, а головне – абсолютно змінилася атмосфера закладу.
Тож як, попри війну, інфраструктурний колапс, фінансові труднощі та безліч складних викликів, вона змогла перетворити Луцький національний технічний університет на ЗВО європейського рівня із міжнародним визнанням – в інтерв’ю Волинським Новинам розповіла Ірина Вахович.Ірино Михайлівно, наближається до завершення ваш перший термін ректорства. Які п’ять слів найвлучніше охарактеризують ці п’ять років на посаді?
Трансформація, патріотизм, інвестиції, партнерство, розвиток.
Ви пройшли унікальний шлях – від студентки ЛНТУ до його ректора. Що для вас означає цей університет сьогодні?
Це університет дружньої атмосфери, згуртованого колективу, можливостей, комфорту, якості та безпеки, який щороку стає все потужнішим освітньо-науковим осередком Волині, що об’єднує талановиту й патріотичну молодь, який розвиває, надихає та мотивує залишатися в Україні.
До того як обійняти посаду ректора ЛНТУ, ви мали цікавий досвід роботи головою Волинської обласної ради. Як це допомогло вам у керівництві університетом?
Це серйозний політичний досвід, який дав мені сміливість і розуміння того, що усі посади тимчасові (як і життя на цій землі) й потрібно встигнути зробити щось важливе, суттєве для нинішніх та майбутніх поколінь. Цей досвід допоміг мені розібратись у системі субвенцій, інвестиційних проєктів, що стало підґрунтям для комплексної інфраструктурної модернізації Луцького національного технічного університету.Університет помітно трансформувався – і зовнішньо, і внутрішньо. Які напрямки розвитку для вас були пріоритетними?
Однозначно великою була потреба в інфраструктурній модернізації. І це реально вдалося зробити дуже масштабно і в достатньо стислі терміни, та ще й під час війни. Іншого подібного кейсу мені не траплялося. У цьому наша унікальність. Нам у цьому однозначно допомогли вищі сили, бо ми, по-перше, дуже потребували, а по-друге, дуже хотіли. Допомогли в цьому й органи місцевої влади: обласна державна адміністрація, міська рада, обласна рада, територіальні громади. Щиро вдячна їм за це.
Ну і, звісно ж, пріоритетом була й залишається якість освіти, що у собі містить і співпрацю зі стейкхолдерами, і практичну орієнтованість навчального процесу, і академічну мобільність, нові освітні програми, індивідуальні траєкторії навчання, діяльність студентських конструкторсько-технічних бюро, школа бізнесу і права для усіх охочих, що допомагає студентам відкрити та розвивати власну справу тощо.Які проєкти чи ініціативи стали справжнім проривом для ЛНТУ за останні п’ять років?
Якби мені сказали п’ять років тому, що такий результат п’ятирічної діяльності буде у мене на цій посаді, я не повірила б, мабуть, і сама. Хоча прагнення й бачення були саме такими, як і сьогоднішній результат. Комплексні трансформації університету стосуються усіх сфер та напрямків. Найбільш видима для зовнішнього ока є інфраструктура університету, яка сьогодні об’єднана в ансамбль модернізованого кампусу з низкою реконструйованих корпусів: реалізовано проєкт з модернізації спорткомпексу з басейном та стадіоном, проведено термомодернізацію та капітальний ремонт головного корпусу, корпусу Б з пристосуванням під креативний хаб Art Tech, зроблено благоустрій багатьох територій, корпус університету на вулиці Софії Ковалевської (нині Олени Пчілки) з пристосуванням в гуртожиток для внутрішньо переміщених осіб (у співпраці з Луцькою міською радою та за кошти НЕФКО), здійснено будівництво вуличного лекторію, реконструкцію котельні, а також створено Молодіжний центр Youth Centre LNTU у співпраці з UNICEF Украïна, Центр ветеранського розвитку LNTU Veteran Hub.
Сьогодні продовжується проєкт з реконструкції учбово-лабораторного корпусу №2 з пристосуванням у платформу цифрового розвитку DIGITAL INNOVATION SPACE (DISpace) та проєкт «Створення SMART Volyn Hub як об’єкта інноваційної інфраструктури у Волинській області» (Меридіан).
Читати ще: Луцьк прийняв всеукраїнські змагання з робототехніки: відомі імена переможців. Фоторепортаж
З 2024 року розпочато проєкт «Реставрація Будинку офіцерів з пристосуванням під інтерактивний простір освіти і науки «Музей науки» на вул. Винниченка, 8 у м. Луцьку Волинської області», метою якого є створення інтерактивного простору освіти і науки, туристичного осередку популяризації та реалізації наукових, науково-дослідних, пізнавальних та навчальних програм з метою формування у всіх поколінь інтересу до науки. І низка інших локальних трансформацій. Це усе формує велику згуртованість, віру та гордість за наш освітньо-науковий осередок.Чи є щось, що ви вважаєте своїм найбільшим викликом на посаді ректора? Як ви його подолали?
Викликів вистачає щодня. Якщо ж говорити про найважчі з них, то це виклики, пов’язані з війною, адже університет тільки почав необхідну йому системну трансформацію, як розпочалося повномасштабне вторгнення. Переосмислення місії університету відбулося дуже швидко, колектив об’єднався, і разом ми почали неймовірну роботу у співпраці з бізнесом для допомоги військовим; другий найбільший виклик був пов’язаний із тим, що надто масштабними були інфраструктурні проблеми, адже університет ще п’ять років тому не відповідав жодним сучасним вимогам.
Серйозним викликом була й репутаційна складова університету, який не розглядали як потужний осередок вищої світи і який не мав достатнього попиту від абітурієнтів. Сьогодні ж Луцький національний технічний університет посідає третю позицію серед технічних закладів вищої світи в Україні за кількістю набору студентів, поступаючись лише Львівській політехніці та КПІ ім. Ігоря Сікорського. Тому завдяки відданій праці, мотивованості, єдності колективу, університет впевнено долає усі виклики.
Сьогодні ЛНТУ – це університет щасливих людей. Щодня тут проводять значну кількість заходів, які ініціюють і викладачі, і студентський актив. Безмежно вдячна Богу та Силам оборони України, що дають університету можливість реалізовувати свою стратегію у такий важкий час.Як ви вважаєте, політика допомагає чи заважає розвитку в освітній сфері?
Якщо розглядати політику як управлінську діяльність загальнодержавного рівня, то такий елемент з його набором функцій та правил є обов’язковим у системі управління освітою. Чи завжди я згідна з цими правилами? Очевидно, що не завжди. Особливо, коли вони змінюються часто або несвоєчасно. Однак як державний заклад освіти ми дотримуємось усіх нормативних та інструктивних матеріалів, часто надаємо пропозиції для удосконалення законодавчих ініціатив, які перебувають на громадських обговореннях.
Загалом, в головній формулі реалізації стратегії ЛНТУ (освіта-бізнес-влада) взаємодія з владою є невід’ємною складовою на шляху до успіху освітнього осередку. Протягом цих п’яти років така формула зарекомендувала себе як результативна.
Що змінилося у вашому світогляді за цей час?
Особливої зміни світогляду, мабуть, не відбулося (якщо не враховувати вплив війни). Щодо розвитку університету, пріоритети залишилися ті ж, зокрема – якість освіти, мотивованість та здорова, дружня атмосфера, комфортне середовище, можливості для кожного, партнерство. У мене була мрія, щоб кожен, хто тут навчався чи навчається, працював чи працює, пишався своїм університетом. Мені здається, цєї мрії досягнуто, зокрема через величезний прорив, який зробив університет у різних сферах.
Сьогодні ми дивуємо не лише українських, а й іноземних партнерів, адже розвиваємося у важкі часи війни. І не збираємося зупинятись, адже нашим пріоритетом є збереження молоді в Україні. Тож нині нашою місією є подальша інтернаціоналізація вищої освіти, мотивування студентів до участі у різних програмах стажування, семестрового навчання, подвійних дипломів. Тому своїм завданням на найближчий час ставлю забезпечення цих можливостей, розширення програм подвійних дипломів, зокрема з університетами Великої Британії. Це надзвичайно важливо і для розвитку особистостей, і для країни загалом. Ну і, звісно, невпинно продовжуємо виконання третьої місії університету, а це про масштабування діяльності ЛНТУ Ветеран Хабу, Центру ментального здоров’я та психології, подальша комплексна волонтерська діяльність, співпраця із військовими госпіталями, відвідування дитячих будинків та лікарень, а також всебічна підтримка та допомога Силам оборони України.Як саме вплинула повномасштабна війна в Україні на діяльність університету?
Нині надзвичайно складний час для країни, українців і, звісно ж, кожного суб’єкта господарювання. Поряд з категорією «якість» з’явилася категорія «безпека». Поєднання цих двох аспектів стали щоденною реальністю для вишу. За цей період в університеті підготовлено низку укриттів, створено системи альтернативного енергопостачання, термомодернізовано корпуси, розроблено платформи дистанційного навчання та багато іншого. А ще війна проявила патріотичність та згуртувала колектив у допомозі країні. З перших днів повномасштабного вторгнення в ЛНТУ виникла потужна синергія науковців, бізнесменів та представників влади, університет став осередком, який об’єднав у собі силу командної роботи, де кожен зайняв свою нішу та віддано виконував нетипові для себе завдання. Я пишаюся нашим колективом і дуже хочу, щоб кожен у ньому був щасливим.
Яке місце в управлінні університетом має ваша команда – викладачі, науковці, студенти?
Університет дотримується стратегії горизонтального лідерства, де кожен на своєму місці та залежно від функцій і навиків реалізовує власні ідеї з допомогою та підтримкою адміністрації, колег, локальних команд. Нині наш університет нагадує механізм, який працює постійно і системно, де кожен факультет, кафедра, структурний підрозділ, студентський актив ефективно реалізовують проєкти, ідеї, організовують івенти, зацікавлюють стейкхолдерів та співпрацюють з ними. Кожна складова цього механізму таким чином і трансформує університет. Щиро дякую кожному за роботу. Це колектив неймовірних людей, де кожен відповідно до своїх функцій та бачень робить неможливе.
Читати ще: У Луцьку студенти ЛНТУ розроблятимуть концепцію розвитку дитячої залізниціЯкою ви бачите сучасну молодь ЛНТУ? Чим вона відрізняється від покоління, коли ви навчалися? Чи є у вас улюблені історії або ініціативи студентів, які справили особливе враження?
Нині в університеті однозначно студентоцентричний підхід, і студенти ЛНТУ найкращі у світі. Вони відверто креативні, сміливі, вільні й натхненні. Студактив університету надзвичайно цікавий та нелінивий. Це низка заходів, поїздок, участь у всіх можливих конкурсах, івентах. Полюбляю з ними спілкуватися на перервах, на заходах, на «Каві з ректором», на парах. Вони мають багато ідей, проєктів, пропозицій, думок. Для них хочеться змінювати світ, давати їм ті можливості, які не були доступні свого часу моєму поколінню. А натхненно навчатися, розвиватися, активно долучатися до цих можливостей – це уже їх місія.
Спостерігаючи за активністю студентів університету, помітно, що у них є багато заходів, серед яких і розважальні. Поясніть свою позицію щодо доцільності студентам розважатись у такий складний час.
Складна ситуація, складне питання і відповідь складна. Наш університет орієнтований на всебічний розвиток особистостей. Заходів у нас направду багато, їх ініціюють і студентський актив, і молодіжний центр, і факультети. Це і наукові, і освітні, і проєктні, і культурні, і пізнавальні, і часом розважальні події. Відразу зазначу, що усі організовані розважальні заходи є благодійними та спрямованими на підтримку нашого війська. Це наша обов’язкова умова. Розважальних заходів також потребують студенти, адже це покоління, молодість якого припала на роки ковіду та війни. Хочеться хоч на трохи привнести в їхнє життя світла та позитивних емоцій. Такі заходи пов’язані з творчим розвитком молоді, її неформальним спілкуванням після пар.
Молодь має потреби і запити, незалежно від обставин. Вони про це просять, самі організовують, а ми – контролюємо, щоб усе було у пристойних, відповідно до вимог нашого часу, рамках. Поширеними, наприклад, є студентські акустичні вечори. Також студенти ЛНТУ беруть участь у Студентській Лізі сміху, де показують чудові результати серед інших ЗВО. Насправді дуже люблю наших студентів. Це свідомі й активні особистості. Тому беру на себе відповідальність за їхній всебічний розвиток, а вони – не підводять.
Читати ще: «Бути розумним – модно»: волинські студенти зіграли в Mind Game. Хто перемігПРО МАЙБУТНЄ ТА ВИБОРИ
Зовсім скоро відбудуться нові вибори ректора. Що ви хотіли б сказати тим, хто сьогодні обирає керівника університету?
По-перше, дякую за довіру п’ять років тому, адже ми разом змогли неможливе. А по-друге, роботи попереду ще більше, тож буду натхненно продовжувати свою місію разом з цим чудовим колективом і надалі. Вірю у наш колектив та його прагнення до подальшого розвитку.
За останній період активізувався ваш попередник. Чи розглядаєте ви його своїм конкурентом?
Очевидно, що він подав свою кандидатуру на вибори, тому за формальними ознаками, він є моїм конкурентом. Однак за ознаками здорового глузду та реального потенціалу – не можу собі дозволити його таким розглядати. Як і вся спільнота ЛНТУ.Які ключові напрямки розвитку ви хотіли б продовжити або посилити у наступному терміні?
Масштабне оновлення наукових лабораторій та комплексне їх переобладнання, розвиток чинних освітніх програм та створення нових, розвиток робототехніки та ШІ, розширення програм подвійних дипломів, грантова діяльність, подальший розвиток дуальної освіти й практична орієнтованість освітніх програм, масштабування діяльності інноваційного парку, школи бізнесу і права та, звісно ж, подальша модернізація корпусів: Потебні, Меридіан, В, Г, Будинок офіцерів, будівництво протирадіаційного укриття, капітальний ремонт і термомодернізація гуртожитку, благоустрій баз відпочинку та багато-багато іншого.
Попереду ще багато роботи, можливостей, успіху, а найголовніше – попереду перемога України, яку ми обіцяли яскраво святкувати усім колективом та з партнерами на галявині у парку ЛНТУ.Як ви бачите ЛНТУ через 5-10 років? Яким він має стати у вашому баченні?
ЛНТУ – престижний освітній осередок міжособистісної комунікації, що забезпечує професійний розвиток людського капіталу, інноваційний центр економічного розвитку Волині, що комплексно трансформується, масштабується та приваблює абітурієнтів з усіх регіонів України й іноземців, де кожен студент отримує якісну освіту, академічну мобільність/подвійний диплом за кордоном, де студенти/випускники створюють власний бізнес і забезпечують інноваційний розвиток економіки, а колектив згуртований, професійний, мотивований та щасливий.
Що дарує вам найбільше натхнення та мотивує до нових звершень?
У мені горить непереборне бажання творити, модернізувати, масштабувати зміни. Я часто кажу, що Бог взяв мене за руку і веде на цьому шляху, розкриваючи потенціал колективу та студентства, надаючи ще більшої змістовності їхній роботі та навчанню, забезпечуючи для них комфортне і справедливе середовище для життя й розвитку. Коли бачу щасливі обличчя в ЛНТУ, я щаслива. Це джерело мого натхнення.Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть Повідомити
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
