1569 рік став часом утворення нової держави – Речі Посполитої. Вона виникла у результаті добровільного об’єднання Польського королівства і Великого князівства Литовського й підписання унії в польському місті Любліні.
До складу новоутвореної країни відійшли і волинські терени. Їх жителі – шляхта й зем’яни, ґродські та міські урядники з поспільством у червні 1569 року чинили присягу монарху Речі Посполитої – Сигізмунду Августу.
Разом із міськими владцями у вірності королю заприсягнули представники етнічних спільнот Луцька. З-посеред них і караїми – Мошко, Гошва, Мисин, Шанко та Волчко.Король Сигізмунд Август у лицарських обладунках, 1550-ті роки. Портрет авторства невідомого художникаКенаса, храм луцьких караїмівЧитати ще: Караїми: традиції сватання загадкового луцького етносу
Доповнити перелік імен луцьких караїмів дозволяє міська актова книга Луцького маґістрату за 1638-1640 роки. Її аркуші містять певні зауваги про цю етнічну спільноту. Ідеться, зокрема, про караїмів Нісана, Абрама Шмуйловича, Нагамину, Мисана, Іцхака Бизика.Аркуші міської книги Луцька, ХVII століттяЛуцький караїм Нісан у червні 1638 року повідомляв маґістрат про те, що славетний міщанин Василь Сухоносович повернув йому значний борг – п’ять кіп литовських грошей.
Оксана ШТАНЬКОБудинки на Караїмщині у Луцьку, 1919 рікЛуцькі караїми, 1920-ті рокиЗнайшли помилку? Виділіть текст і натисніть Повідомити
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
